Інфекційний мононуклеоз: що це і як розпізнати?

Раптово може статися так, що пацієнт прокидається з найсильнішим болем у горлі, а температура піднімається до 39˚. Причиною може бути не застуда, а інфекційний мононуклеоз — наслідок зараження вірусом Епштейна — Барр.

Навіть досвідчений лікар за першими проявами здатний сплутати мононуклеоз і сильну застуду. Щоб вчасно поставити діагноз і отримати відповідне лікування, важливо вчасно звернутися по лабораторну діагностику. Аналізи без попереднього запису можна здати в медичній лабораторії «Кью Лаб» у Голосіївському районі Києва.

 Що таке інфекційний мононуклеоз

Щоб розібратися, що таке інфекційний мононуклеоз, важливо згадати народну назву патології — «хвороба поцілунків» через спосіб передавання — через слину. Тому навіть знаючи багато про це захворювання, чимало пацієнтів продовжують запитувати, що таке інфекційний мононуклеоз.

Його спричиняє вірус Епштейна — Барр (EBV або ВЕБ), ще одна назва — герпесвірус 4 типу. А отже, мононуклеоз — це інфекція, що проявляється яскраво лише раз, під час зараження, однак сам вірус залишається в організмі довічно, переважно в лімфоцитах. За даними ВООЗ, антитіла до вірусу Епштейна — Барр виявляються в понад 90% дорослих людей у світі.

Що таке інфекційний мононуклеоз? Мононуклеоз інфекційний — це захворювання інфекційної природи, залозиста лихоманка, здатна уражати лімфатичну систему й окремі органи — селезінку та печінку. Вона може бути причиною тонзиліту, фарингіту й сильної втоми, загальної інтоксикації та тривалого підвищення температури.

Схильні до нього здебільшого діти, підлітки й дорослі до 25 років. Останні переносять вірус тяжче.

Що таке інфекційний мононуклеоз у дітей? Хвороба у віці 3–5 років проходить безсимптомно або з легким нездужанням. У підлітків і в старшому віці мононуклеоз супроводжують слабкість, біль у горлі та підвищена температура (можлива субфебрильна, до 37,5˚), яка тримається 2–4 тижні. Визначити захворювання можна за атиповими мононуклеарами в загальному аналізі крові.

 Причини та шляхи передавання

Перші симптоми виникають лише через кілька тижнів після зараження: інкубаційний період — 30–45 днів.

Причини інфекційного мононуклеозу:

• відсутність імунітету до вірусу Епштейна — Барр і перший контакт із ним;
• ослаблення імунітету через хронічні захворювання або часті ГРВІ, недоїдання та стреси;
• ранній і молодий вік, який характеризується тісними соціальними контактами;
• спільне використання особистих речей: рушників, пляшок для води, посуду, а тим паче зубної щітки;
• проживання в умовах значної скупченості населення: наприклад, у гуртожитку, казармі та інших схожих умовах, де неминучий близький контакт з іншими людьми.

Коли обговорюється інфекційний мононуклеоз, причини — не єдине, що важливо враховувати. Захворювання легко передається різними шляхами:

• Повітряно-крапельний шлях — під час чхання або кашлю, розмови, через поцілунки, спільну їжу, посуд або іграшки.
• Контактний шлях — через спільний одяг або рушники, дотики, а також статевий шлях передавання.
• Внутрішньоутробно — від матері до дитини (рідко).
• Через кров — під час трансфузії або під час пересадки органів (рідко).

Варто розуміти, що вірус герпесу після одужання залишиться в організмі довічно, і періодично може відбуватися його реактивація.

 Симптоми інфекційного мононуклеозу

Попри те, що симптоми інфекційного мононуклеозу здатні значно відрізнятися, існує тріада класичних симптомів інфекційного мононуклеозу:

• Лихоманка: субфебрильна температура, а в дорослих пацієнтів і температура понад 38˚, які можуть триматися один-три тижні, супроводжуючись пітливістю та сильним ознобом.
• Тонзиліт і фарингіт — значний біль у горлі з різями, що посилюються під час ковтання. Мигдалики при цьому можуть набрякати настільки сильно, що торкаються одне одного, порушуючи ковтання й дихання пацієнта. Наліт на мигдаликах здатний переходити на язичок і піднебінні дужки.
• Лімфаденопатія — збільшення лімфовузлів по всьому тілу. Найчастіше гострий інфекційний мононуклеоз зачіпає підщелепні та задньопіднебінні лімфовузли, які стають еластичними, щільними й помірно болісними.

Атипові та додаткові ознаки інфекційного мононуклеозу можуть охоплювати:

• Загальну інтоксикацію із сильною слабкістю, м’язовими й головними болями, пітливістю.
• Гепатоспленомегалію — збільшення в розмірах печінки та селезінки.
• Хронічну втому, яка не минає при зниженні температури й може залишатися протягом 3–6 місяців після одужання.
• Симптом Хогланда — періорбітальний набряк, тобто набряк верхніх повік і тканин навколо очей на початку захворювання.
• Петехіальний висип на межі м’якого та твердого піднебіння — це, насправді, дрібні крововиливи, які також є симптомом інфекційного мононуклеозу.

Чек-лист симптомів для самодіагностики:

• підвищена температура (іноді до 40,5˚, що нетипово для звичайної застуди);
• запалені шийні лімфовузли;
• закладеність носа;
• збільшення селезінки та/або печінки, яке проявляється тяжкістю в лівому та/або правому підребер’ї, рідко — жовтяницею (5–10% пацієнтів);
• біль у горлі;
• тонзиліт (запалення й наліт на мигдаликах);
• постійна слабкість і втома.

Це необхідно, щоб пацієнт зміг запідозрити захворювання до звернення до фахівця й поквапитися провести повноцінну діагностику.

 Висип при мононуклеозі

Дрібний рожевий або червоний висип при інфекційному мононуклеозі з’являється в 10–20% пацієнтів. Він не свербить і минає самостійно протягом 5–10 днів. Кардинально іншою картина стає, якщо лікар помилково діагностує тонзиліт і призначає антибіотик — ампіцилін або амоксицилін. Якщо в пацієнта інфекційний мононуклеоз, а йому помилково призначили ампіцилін або амоксицилін, на цьому тлі може з’явитися сверблячий висип, що нагадує алергічну реакцію.

Макулопапульозний висип — коли на червоних генералізованих плямах (макулах) розвиваються великі підвищення (папули). Цей ампіциліновий висип може поширюватися на шию, обличчя, кінцівки й тулуб пацієнта та є реакцією на антибіотик. Із ним стикається близько 40% пацієнтів, і він точно вказує на інфекційний мононуклеоз і неправильно поставлений діагноз. Саме тому раннє складання спеціалізованих аналізів настільки важливе і для пацієнта, і для лікаря-куратора.

 Особливості в дорослих і дітей

Симптоми інфекційного мононуклеозу в дорослих і в дітей відрізняються. У останніх захворювання часто перебігає стерто або дуже легко: з нежитем, незначним запаленням лімфовузлів і невисокою температурою. Інфекційний мононуклеоз у дорослих перебігає важче й довше.

Якщо фахівець підозрює інфекційний мононуклеоз, симптоми в дорослих можуть охоплювати:

• дуже високу температуру;
• значне збільшення лімфовузлів;
• збільшення розмірів селезінки та печінки.

Це важливо розуміти, оскільки в дорослих пацієнтів ризик ускладнень підвищується.

 Чим небезпечний мононуклеоз: ускладнення

Окрім того, що захворювання саме по собі тяжко переноситься пацієнтами старшими за дитячий вік, воно здатне спричинити серйозні ускладнення.

Чим небезпечний інфекційний мононуклеоз:

• спленомегалія — збільшення в розмірах селезінки;
• розрив селезінки — рідкісний, але життєзагрозливий стан; ризик підвищується при фізичних навантаженнях у гострий період, однак у рідкісних випадках розрив можливий і спонтанно;
• порушення з боку печінки — печінкова недостатність (у тяжких випадках може призводити до печінкової енцефалопатії), некроз, реактивний гепатит;
• неврологічні порушення — психози, поліневрит, менінгіт та енцефаліт (запалення оболонок мозку);
• порушення роботи серця — перикардит, аритмія, блокада водія ритму;
• синдром хронічної втоми — зі слабкістю, яка може тривати до півроку, і зниженням працездатності;
• бактеріальні ускладнення — ангіна, отит, кон’юнктивіт, пневмонія;
• рецидиви при зниженні імунітету, з помірнішим перебігом.

Ускладнення ВЕБ трапляються рідко, і більшість пацієнтів одужує без наслідків. Однак це ще один важливий аргумент на користь ранньої діагностики.

 Діагностика інфекційного мононуклеозу

Якщо фахівець підозрює інфекційний мононуклеоз, діагностика охоплює огляд лікарем-куратором і лабораторну діагностику. У таких випадках аналізи на інфекційний мононуклеоз охоплюють одразу кілька груп:

• Загальний аналіз крові — показує підвищення атипових мононуклеарів;
• Біохімічний аналіз крові — діагностика інфекційного мононуклеозу за згортуваністю крові та іншими маркерами.
• Аналіз на вірус Епштейна — Барр — важливий аналіз на інфекційний мононуклеоз, що дозволяє оцінити функції печінки та інші маркери запалення.

Із цієї причини пацієнт не може самостійно визначати, який аналіз здати на інфекційний мононуклеоз. А отже, для повноцінної діагностики потрібна консультація фахівця — інфекціоніста, педіатра, терапевта або сімейного лікаря. Лише він зможе встановити остаточний діагноз — інфекційний мононуклеоз або іншу патологію.

Загальний аналіз крові (ЗАК)

Якщо пацієнт захворів на інфекційний мононуклеоз, показники крові змінюються. Тому найперше лабораторне дослідження — це загальний аналіз крові (ЗАК) при інфекційному мононуклеозі.

Що показує аналіз крові при інфекційному мононуклеозі:

• Лейкоцитоз — підвищення лейкоцитів, що вказують на інфекційний процес або запалення.
• Лімфомоноцитоз — підвищення лімфоцитів і моноцитів, здатне свідчити про запалення в лімфатичних вузлах.
• Підвищення атипових мононуклеарів (>10%) — маркер ВЕБ.
• Можливі зміни рівня тромбоцитів — тромбоцитоз або тромбоцитопенія.

Загальний аналіз крові (ЗАК) поєднується з іншими дослідженнями крові (наприклад, серологічними та печінковими аналізами) і дозволяє побачити повну картину перебігу захворювання.

Серологічні аналізи на вірус Епштейна — Барр

Коли кров досліджується на інфекційний мононуклеоз, аналізи також охоплюють серологічні дослідження: вони визначають активних збудників інфекцій і загальний стан імунітету. Серологічні аналізи при інфекційному мононуклеозі представлені в таблиці.

Таким чином, уже отримуючи готовий аналіз на інфекційний мононуклеоз, можливо приблизно оцінити результати самостійно. Ось коротка пам’ятка, для чого здають і що означають показники:

• VCA IgM «+», EBNA IgG «−» → гострий, свіжий мононуклеоз;
• VCA IgG «+», EBNA IgG «+», VCA IgM «−» → інфекція перенесена давно;
• сумніви → авідність IgG + ПЛР.

ПЛР на вірус Епштейна — БаррПЛР-діагностика дозволяє визначити ДНК ВЕБ у крові. Існує два види ПЛР:

• ПЛР. Вірус Епштейна — Барр (якісно) — дозволяє уточнити, чи присутній активний вірус в організмі. Може бути призначений для діагностики інфекційного мононуклеозу та диференційної діагностики з іншими мононуклеозоподібними станами. Важливий при сумнівній серології.
• ПЛР. Вірус Епштейна — Барр (кількісно) — визначає кількість частинок вірусу, дозволяючи запідозрити імунодефіцит, оцінити реальне вірусне навантаження, перебіг хвороби та ефективність терапії.

Простими словами — якісний аналіз дозволяє визначити захворювання, а кількісний показує, якою є активність вірусу.Печінкові пробиІнфекційний мононуклеоз чинить значне навантаження на печінку, у деяких випадках спричиняючи реактивний гепатит — запалення органа, пов’язане з впливом герпесу 4 типу. Тому лікар-куратор може скерувати пацієнта на печінкові проби.Основні печінкові ферменти — це:

• АЛТ — підвищена аланінамінотрансфераза свідчить про вірусний або токсичний гепатит, жирову хворобу печінки (ЖХП) або цироз.
• АСТ — підвищена аспартатамінотрансфераза також свідчить про захворювання печінки.
• Показовим є й білірубін — індикатор роботи печінки та жовчовивідних шляхів.

 Відновлення та профілактикаОскільки специфічного препарату проти вірусу, а також вакцини від Епштейна — Барр, не існує, важливо створити для імунітету умови, у яких організм зможе сам успішно впоратися з хворобою за підтримки лікаря-куратора:

• Дотримуватися охоронного режиму з обмеженням фізичної активності — це знижує ризик розриву селезінки й допомагає організму спрямувати ресурси на боротьбу з інфекцією.
• Знизити інтоксикацію за допомогою рясного пиття та приймання жарознижувальних препаратів. Важливо: дітям і підліткам аспірин категорично заборонений. Слід обирати ібупрофен або парацетамол.
• Лікувати горло за допомогою полоскань і льодяників, щоб полегшити процес ковтання й запобігти розвитку вторинної бактеріальної інфекції.
• Застосовувати глюкокортикостероїди при вираженому набряку мигдаликів із загрозою порушення дихання (лише за призначенням лікаря).

Під час реабілітації важливо:

• Дієти необхідно дотримуватися, щоб допомогти відновленню печінки. Важливо відмовитися від жирної, смаженої та гострої їжі, цибулі, часнику й редиски, надлишку солодощів, газованих та алкогольних напоїв. Водночас необхідно включити в раціон високобілкові та вітамінні продукти. Дієти необхідно дотримуватися під час хвороби й хоча б місяць після одужання.
• Захистити печінку й активізувати відтік жовчі — при значному підвищенні печінкових ферментів.
• Відновити мікробіом кишківника за допомогою пробіотиків.
• Приймати вітаміни: особливо вітаміни групи В і аскорбінову кислоту.
• Включити помірні фізичні навантаження, щоб подолати астенічний синдром.
• Суворо дотримуватися гігієни, щоб запобігти інфікуванню оточення й реінфікуванню. Це важливо, оскільки активний вірус зі слиною продовжує виділятися ще протягом кількох місяців.
• Доручити лікарю-куратору контроль одужання, щоб урахувати всі медичні нюанси.

 Де здати аналізи на мононуклеоз у Києві лабораторія «Кью Лаб»Тепер ви знаєте, наскільки важлива своєчасна лабораторна діагностика при підтвердженні інфекційного мононуклеозу. А отже, важливо відшукати клініку, у якій здати аналізи не складе труднощів. Саме такою є сучасна медична лабораторія «Кью Лаб», яка забезпечує:

• комфортні умови для пацієнтів;
• безпечне складання аналізів;
• сучасні методи діагностики;
• високоінформативний результат;
• доступну вартість аналізів;
• прозорий прайс без доплат.

Лабораторія «Кью Лаб» зручно розташована в Голосіївському районі Києва біля транспортної розв’язки. Здати аналізи можна з понеділка по суботу без попереднього запису.Знижка 15% при першому зверненні в «Кью Лаб». Пенсіонерам і військовослужбовцям — постійна знижка 25% на всі види досліджень. Турбота про ваше здоров’я за спеціальною ціною.Щоб дізнатися всю необхідну інформацію та вчасно пройти всі актуальні дослідження крові, зателефонуйте в лабораторію «Кью Лаб» просто зараз або ознайомтеся з прайсом на сайті, щоб ваш візит у лабораторію проходив іще комфортніше.

• Список літератури:
  Mohseni M, Boniface MP, Graham C. Mononucleosis. StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing;  https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK470387/
• Hoover K, Higginbotham K. Epstein-Barr Virus. StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK559285/
• Balfour HH, Dunmire SK, Hogquist KA. Infectious mononucleosis. Clin Transl Immunology. 2015;4(2):e33. doi:10.1038/cti.2015.1 https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4346501/