Чим небезпечна скарлатина і як захистити дитину від інфекції

Скарлатина – це гостре висококонтагіозне (заразне) інфекційне захворювання. Скарлатина характеризується класичною тріадою: ангіна, «малиновий» язик і дрібноточковий висип.

Найчастіше на скарлатину хворіють діти віком від 2 до 10 років, однак дорослі також перебувають у групі ризику. Без своєчасної діагностики та правильного лікування хвороба скарлатина може дати тяжкі ускладнення на суглоби, нирки та серце. Тому за перших же симптомів важливо якомога швидше пройти діагностику. Здати всі необхідні аналізи при скарлатині можна в лабораторії «Кью Лаб».

Що таке скарлатина: причини та збудник

Скарлатина – це гостра інфекційна хвороба. Її збудником є Streptococcus pyogenes (β-гемолітичний стрептокок групи А). У процесі росту в тканинах бактерія виділяє понад 20 позаклітинних антигенів (токсинів і ферментів). З них найважливішими є:

• еритрогенний токсин (токсин Діка), який викликає висип і тяжку інтоксикацію організму. Саме він стимулює вироблення антитіл;
• М-протеїн – основний фактор вірулентності: «маскує» бактерію від імунної системи і може викликати перехресні реакції з тканинами серця (ризик ревматизму);
• ферменти стрептолізини (SLO, SLS) – руйнують еритроцити та негативно впливають на роботу серця, сприяють поширенню інфекції та посилюють запальні процеси.

Як передається скарлатина? Основні шляхи зараження:

• повітряно-крапельний (коли хворий чхає або кашляє і навіть просто розмовляє з іншою людиною);
• контактно-побутовий (при використанні спільного посуду, іграшок та інших предметів);
• харчовий (через контаміновані продукти, у тому числі молочні).

Ця бактерія дуже стійка до впливу зовнішнього середовища.

Інкубаційний період становить від 1 до 7 днів. У цей період симптоми не проявляються, але хворий вже заразний. Близько 15 – 20% людей – безсимптомні носії цієї бактерії, і в період між епідеміями саме вони стають основним джерелом зараження.

Найчастіше епідемії скарлатини трапляються в осінньо-зимовий період (з жовтня по лютий).

Симптоми скарлатини у дітей і дорослих

Симптоми скарлатини різняться залежно від віку пацієнта та стадії розвитку захворювання.

Ранні симптоми (1 – 2 день)

У цей період ознаки скарлатини з’являються різко і яскраво виражено. До основних відносять:

• жар (температура до 38 – 40°C);
• озноб, ломота в тілі;
• сильний біль у горлі;
• гнійний наліт на мигдалинах, яскрава гіперемія (почервоніння);
• блювання (у дітей);
• білий наліт на язиці.

Характерні симптоми на піку хвороби (3 – 5 день)

У цей період проявляються специфічні симптоми скарлатини:

• Дрібний яскраво-рожевий висип на почервонілій шкірі (нагадує «гусячу шкіру»). Спочатку він виникає на шиї та грудях і поступово поширюється на все тіло. Найбільші скупчення розташовуються в складках (пахвинах тощо). На дотик шкіра нагадує наждачний папір. Якщо натиснути, шкіра стане блідішою.
• Блідий носогубний трикутник (симптом Філатова) – ця зона залишається блідою.
• «Малиновий язик» – наліт на цей час сходить і язик залишається яскраво-червоним зі збільшеними сосочками.

Коли людина починає одужувати, шкіра на долонях і стопах починає лущитися пластами.

Скарлатина у дорослих: особливості

Скарлатина у дорослих буває рідше (оскільки більшість вже має імунітет), однак перебігає тяжче. У групі ризику перебувають люди, які не хворіли на скарлатину в дитинстві, пацієнти з імунодефіцитом (ВІЛ, цукровим діабетом), а також особи, які перебувають у безпосередньому контакті з хворою дитиною.

У дорослих це захворювання може перебігати в трьох формах:

• Типова: симптоми як у дітей, але виражені слабше.
• Стерта форма скарлатини: висип більш блідий, швидко зникає, інтоксикація організму не така сильна. Однак через це підвищується ризик неповноцінного лікування та прояву пізніших ускладнень.
• Токсико-септична: буває рідко. У пацієнта розвивається сильний жар (до 40°С), гостра інтоксикація, геморагічний висип, можливий навіть інфекційно-токсичний шок.

Чим небезпечна скарлатина: ускладнення

Скарлатина небезпечна передусім ускладненнями. На різних етапах це захворювання може давати різні ускладнення.

На ранньому етапі (протягом першого тижня) небезпечні гнійно-запальні процеси:

• гострий середній отит (сильний біль і зниження слуху);
• синусит;
• паратонзилярний абсцес (гнійне утворення навколо мигдалин, що потребує хірургічного лікування);
• шийний лімфаденіт.

На пізньому етапі (через 2 – 3 тижні після зараження) більш небезпечні аутоімунні процеси:

• ревматична лихоманка (уражаються серцеві клапани, розвивається ревматична хвороба серця);
• гострий гломерулонефрит (порушення функції нирок, набряклість, підвищений тиск);
• реактивний артрит (викликає хронічні болі в суглобах);
• механізм «молекулярна мімікрія» – антитіла проти М-протеїну стрептокока починають атакувати тканини нирок і серця.

Тому важливі контрольні аналізи крові та сечі через 1 – 2 тижні після одужання.

Діагностика скарлатини: які аналізи здати

У більшості випадків діагноз «скарлатина» ставиться на підставі клінічного огляду. Однак лікар призначає лабораторні аналізи для підтвердження, а також для виключення ускладнень і контролю після одужання.

Загальний аналіз крові при скарлатині

При такому захворюванні як скарлатина аналіз крові покаже:

• лейкоцитоз із нейтрофілією (нейтрофіли до 80 – 90%) – вказує на бактеріальну інфекцію;
• підвищена ШОЕ (30 – 50 мм/год);
• можлива легка анемія (при тяжкому перебігу).

Загальний аналіз крові здається в перші дні хвороби, а також через 1 – 2 тижні після одужання для контролю стану пацієнта.

Мазок із горла та експрес-тест на стрептокок

Мазок із горла (зів + ніс) — золотий стандарт виявлення S. pyogenes. Він використовується для первинного скринінгу. Чутливість цього тесту – 85 – 90%, специфічність – 95 – 98%.

Якщо експрес-тест негативний і клінічна картина не виражена явно, призначається бакпосів.

АСЛ-О (антистрептолізин-О) – аналіз на антитіла до стрептокока

Аналіз крові при скарлатині на антитіла до стрептокока важливий для ретроспективної діагностики та виявлення пізніх ускладнень, таких як гломерулонефрит, ревматична лихоманка та ін.

Рівень антитіл до стрептокока підвищується через 1 – 2 тижні після хвороби і зберігається на кілька місяців.

Нормальні показники цього аналізу крові при скарлатині у дитини – до 150 МО/мл, у дорослих – до 200 МО/мл.

Загальний аналіз сечі при скарлатині

Аналіз сечі при скарлатині призначається для:

• виключення ускладнень на нирки (гломерулонефриту);
• контролю стану пацієнта при гострій скарлатині (можливі мікрогематурія або транзиторна протеїнурія);
• контролю стану пацієнта після одужання – здається через 2 – 3 тижні, навіть якщо людина почувається добре і немає помітних ускладнень.

Коли потрібна ПЛР на стрептокок

ПЛР-діагностика призначається при нетиповому перебігу, негативному експрес-тесті, повторному зараженні, а також пацієнтам з імунодефіцитом.

Це найточніший метод, який виявляє ДНК бактерії. Результат готовий протягом 1–2 днів.

Як захистити дитину від скарлатини: профілактика

При підтвердженій скарлатині важливо дотримуватися правил профілактики, щоб запобігти поширенню інфекції:

• Хворого ізолюють не менш ніж на 10 днів після появи перших симптомів. Він повинен користуватися окремим посудом, рушниками. У приміщенні потрібно регулярно проводити дезінфекцію.
• Суворо дотримуватися правил особистої гігієни: мити руки з милом після вулиці та перед їжею, не користуватися чужими столовими приборами.
• У дитячому колективі вводиться карантин на тиждень. Дітей потрібно уважно оглядати щодня.
• Підтримка імунітету: повноцінне харчування та сон, регулярна фізична активність.
• Вакцини від скарлатини на сьогодні не існує.

При появі характерних симптомів пройти лабораторний скринінг на скарлатину можна в лабораторії «Кью Лаб». Запишіться на аналізи на сайті або за телефоном.

Джерела літератури

1. Lamagni T., Guy R., Chand M., et al. Resurgence of scarlet fever in England, 2014–16: a population-based surveillance study. The Lancet Infectious Diseases. 2018;18(2):180–187. doi: 10.1016/S1473-3099(17)30693-X
2. Steer A.C., Lamagni T., Curtis N., Carapetis J.R. Invasive group A streptococcal disease: epidemiology, pathogenesis and management. Drugs. 2012;72(9):1213–1227. doi: 10.2165/11634180
3. Shulman S.T., Bisno A.L., Clegg H.W., et al. Clinical Practice Guideline for the Diagnosis and Management of Group A Streptococcal Pharyngitis: 2012 Update by the Infectious Diseases Society of America. Clinical Infectious Diseases. 2012;55(10):e86–e102. doi: 10.1093/cid/cis629