Кров у калі: які аналізи потрібно здати?

Кров’яні домішки під час дефекації — це не норма. Кров у калі може вказувати на різні захворювання: геморой, запалення кишечника, анальні тріщини, рак товстої кишки та ін.

Тому, якщо ви помітили домішки крові в калі, необхідно пройти лабораторну діагностику, щоб лікар міг поставити діагноз і вчасно призначити лікування. У Києві здати аналізи можна в лабораторії Кью Лаб.

Розглянемо, чому в калових масах можуть з’являтися сліди крові, яким буває кал з кров’ю і на що це вказує, а також які аналізи необхідно здати, щоб з’ясувати причину цього симптому.

Як виглядає кров у калі

При діагностиці важливо знати, як виглядає кал з кров’ю. Візуальні прояви нерідко дають зрозуміти можливу причину виникнення симптому, а також ступінь ураження ШКТ. Уважно оцініть колір крові та характер кровотечі:

• яскраво-червона кров — з нижніх відділів кишечника, найчастіше виникає при геморої і анальних тріщинах;
• темно-бордова кров — із середніх відділів кишечника, може бути при дивертикуліті кишечника;
• чорний кал з кров’ю (мелена) — з верхніх відділів ШКТ, наприклад, через виразку;
• прожилки крові в калі зі слідами слизу та гною можуть виникати при виразковому коліті;
• згустки крові в калі можуть бути симптомом хвороби Крона, раку товстої кишки, інфекційних та ряду інших захворювань.

Також іноді буває прихована кров у калі у дорослого. Як виглядає прихована кров у калі? Її неможливо побачити неозброєним оком. У такому разі виявити сліди крові можна лише за допомогою аналізу.

Як зрозуміти, що в калі кров, а не залишки їжі

При оцінці кольору калу завжди слід пам’ятати, що існують продукти, які можуть його змінити. Наприклад, після вживання буряку калові маси можуть зберігати темно-червоний відтінок протягом двох діб.

Забарвлення калу також можуть спричиняти такі харчові барвники, як помідори та томатний соус, журавлина, червона глазур, цукерки цього відтінку тощо.

Головний принцип диференціальної діагностики — мають бути присутні інші симптоми: біль, печіння, свербіж тощо.

Причини крові в калі

Від чого може бути кров у калі? Причини крові в калі різноманітні, тому важливо пройти повну і детальну діагностику. З найпоширеніших причин слід виділити:

• патології ШКТ: виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки, ерозивний гастрит, запальні захворювання кишечника (виразковий коліт, хвороба Крона), деформація судин кишечника, злоякісні новоутворення;
• захворювання товстої кишки: поліпи, рак;
• проктологічні проблеми: геморой, анальні тріщини, поліпи кишечника та ін.

Також іноді кров у калі може з’являтися через безконтрольне та тривале вживання антибіотиків, сильний закреп і натуження.

Кров у калі у жінок: особливості

Кров у калі у жінки виникає з тих самих причин, що й у чоловіків. Однак певні гендерні особливості додають ряд факторів, що можуть спричиняти подібний симптом.

Жіночі фактори появи крові в калі:

• вагітність і пологи (спричиняють підвищений тиск у малому тазу та закрепи);
• менструація (у деяких випадках можна помилково прийняти сліди менструальних виділень за кров іншого походження);
• ендометріоз кишечника.

Небезпечні причини: коли потрібна термінова допомога

У деяких випадках кал з кров’ю вказує на невідкладні стани, що потребують термінової медичної допомоги. Наприклад, якщо:

• кровотеча з відхідника рясна і не припиняється;
• кал з кров’ю має чорний колір (кровотеча з верхніх відділів ШКТ);
• симптом супроводжується підвищеною температурою, блюванням, запамороченням і слабкістю;
• є гострий біль у животі;
• у пацієнта прискорюється серцебиття, знижується тиск, виступає холодний піт тощо.

Такі загрозливі симптоми можуть вказувати на кишкові інфекції, ішемію кишечника, виразковий коліт, дивертикуліт та інші небезпечні захворювання, що спричиняють рясні кровотечі. До того ж не можна забувати про онкологічну настороженість. Кров у калі часто виникає при колоректальному раку.

Що робити, якщо виявили кров у калі

Що робити, якщо кал з кров’ю? Панікувати завчасно не варто, але необхідно звернутися до лікаря, навіть якщо вас не турбують інші симптоми (біль, свербіж тощо).

Алгоритм дій:

• згадайте, що ви їли останніми днями, щоб одразу виключити продукти-барвники;
• зверніть увагу на кількість калових мас та їх колір, частоту випорожнень;
• зверніться до фахівця: спочатку до терапевта, який направить вас до проктолога або гастроентеролога. Після опитування та огляду лікар призначає ряд аналізів і обстежень, на підставі яких ставить діагноз і призначає лікування.

Не варто займатися самолікуванням!

Діагностика: які аналізи потрібно здати

Для з’ясування причини появи крові в калі використовується ряд лабораторних досліджень.

Аналіз калу на приховану кров

Одним із перших і найважливіших досліджень є аналіз калу на приховану кров. Цей тест дозволяє виявити мінімальні домішки крові, які неможливо побачити неозброєним оком. Приховане кровотечення може бути ознакою серйозних захворювань ШКТ на ранніх стадіях, зокрема виразок, поліпів і навіть злоякісних новоутворень.

Цей фекальний аналіз дає можливість виявити патологічний процес на ранніх стадіях. Показаннями для проведення цього тесту є: тривалий біль у животі, часта діарея, різке схуднення без очевидних причин.

Існує два методи проведення цього аналізу:

• імунохімічний тест — точний і сучасний, не вимагає дотримання дієти перед збором калу;
• бензидинова проба — традиційний метод.

Аналіз калу на приховану кров — це основний метод скринінгу раку товстої кишки, який допомагає виявити патологічний процес на ранній стадії, коли ще можливе одужання.

Загальний аналіз калу (копрограма)

Копрологічне дослідження — перший етап діагностики за наявності в калі незначної кількості крові.

Аналіз калових мас — копрограма — дозволяє лікарю зрозуміти, що спричинило появу крові: проблеми з травленням, інфекційне ураження або запалення.

Велика кількість незмінених еритроцитів вказує на проблеми з нижнім відділом ШКТ (прямою кишкою, анальним каналом). Якщо ж вони змінені, причиною будуть проблеми з верхнім відділом кишечника.

Підвищений рівень лейкоцитів вказує на запальне захворювання. Наявність білка може свідчити про пухлину або виразкову хворобу.

Аналізи крові

За наявності згустку крові в калі у дорослого або навіть незначних її слідів також призначають аналізи:

• загальний аналіз крові — для виявлення прихованої анемії. Основні показники анемії — знижений гемоглобін та еритроцити;
• біохімічний аналіз крові — для оцінки загального стану організму та визначення дефіцитів (наприклад, нестача заліза чітко вказує на кровотечу, а знижений альбумін — на хронічне запалення або порушення всмоктування в кишечнику);
• коагулограма — для оцінки згортання крові.

Інструментальні методи діагностики

Окрім лабораторного скринінгу для встановлення діагнозу обов’язково проводиться інструментальна діагностика. Сучасне обладнання забезпечує точну і чітку візуалізацію ШКТ у будь-якому відділі.

Залежно від результатів аналізів, огляду та опитування пацієнта можуть використовуватися такі види обстежень:

1. Колоноскопія — стан усього товстого кишечника (близько 1,5 метра) оцінюють за допомогою колоноскопа (гнучкого зонда з камерою). Цей метод дає можливість знайти ділянки запалення, поліпи, пухлини, а також одразу взяти матеріал для проведення біопсії або провести мікрохірургічну операцію (наприклад, видалити поліп).
2. Ректоскопія та аноскопія — це ендоскопічні дослідження, які дають можливість оцінити стан прямої кишки та анального каналу. Їх призначають, якщо в калі яскраво-червона кров, що вказує на наявність анальних тріщин, гемороїду або поліпів.
3. Гастроскопія — якщо у пацієнта чорний кал з кров’ю, діагностика обов’язково включає це дослідження шлунка, стравоходу та 12-палої кишки. Гастроскопія дозволяє виявити пухлини, ерозії, виразки, розширення вен та інші патологічні стани.
4. УЗД органів черевної порожнини — допоміжний метод діагностики, який допомагає виявити пухлини або потовщення стінок кишечника, перевірити лімфовузли, печінку, наявність вільної рідини.

Підготовка до здачі аналізу калу на приховану кров

Щоб аналізи калу на приховану кров дали точний результат, необхідно правильно підготуватися і правильно зібрати зразок.

Переданалітична підготовка до імунохімічного методу практично не вимагає зусиль від пацієнта, дотримання дієти або відміни вживання ліків. Здавати аналіз не можна під час менструації або при активній кровотечі з гемороїдального вузла.

Якщо ж аналіз проводиться методом бензидинової проби, необхідно заздалегідь підготуватися:

• за 2–3 дні слід виключити з раціону м’ясо, рибу, овочі з високим вмістом заліза;
• не приймати препарати заліза, аспірин, вітамін С та інші НПЗЗ;
• за кілька днів не робити клізми і не приймати послаблювальні засоби.

Правила збору біоматеріалу:

1. Необхідно використовувати спеціальний стерильний контейнер.
2. Дефекація має відбуватися безпосередньо в контейнер, також можна використовувати чисте судно. Зразок не повинен стикатися з унітазом або водою.
3. Стежте, щоб у зразок не потрапила сеча.

Умови зберігання: зразок потрібно відвезти до лабораторії протягом 3 годин. Інший варіант — зберігати в холодильнику не більше 10–12 годин при температурі від +2°С до +8°С.

Де здати аналіз калу на приховану кров у Києві

Отримати точні результати аналізу калу на приховану кров у Києві ви можете в медичній лабораторії «Кью Лаб». Це сучасний центр із ліцензією МОЗ України та акредитацією ISO 9001:2015.

Лабораторія «Кью Лаб» гарантує швидкі терміни і високу точність результатів тесту на приховану кров у калі в Києві, а також інших аналізів. Сучасне обладнання, досвідчені лікарі-лаборанти та зручне розташування в Києві дозволяють пройти обстеження з комфортом.

Якщо ви помітили сліди крові в калі або відчуваєте недомагання, не варто відкладати обстеження. Запишіться на аналізи в лабораторію «Кью Лаб» на сайті або за телефоном.

Список літератури:

1. Gralnek IM, et al. Endoscopic diagnosis and management of nonvariceal upper gastrointestinal hemorrhage. Endoscopy. 2021;53(3):300-332.
2. Strate LL, Gralnek IM. ACG Clinical Guideline: Management of Patients with Acute Lower Gastrointestinal Bleeding. Am J Gastroenterol. 2016;111(4):459-474.
3. Robertson DJ, et al. Recommendations on Fecal Immunochemical Testing to Screen for Colorectal Neoplasia. Gastroenterology. 2017;152(5):1217-1237.
4. Torres J, et al. Crohn’s disease. The Lancet. 2017;389(10080):1741-1755.
5. Dekker E, et al. Colorectal cancer. The Lancet. 2019;394(10207):1467-1480.